Як допомогти дитині побачити користь від нецікавих справ
Основи тайм-менеджменту для дітей
«Мій син якийсь неправильний. Він нічого не хоче слухати. Він якийсь повільний ». Чи знайомі ці питання? Батьки часто задаються ними, навіть не підозрюючи, що існує кілька правил, які полегшать вам спілкування і виховання.
Попереджайте заздалегідь
Дитина не відчуває протягом часу так, як дорослий. Ви йому говорите швидше, а він не розуміє. Для того щоб ви отримали результат, який вам необхідний, заздалегідь говорите дитині, що йому потрібно зробити. Плануйте «з захлестом». Якщо вам потрібно вийти з дому о 8.30, в такому випадку, дитини необхідно поквапити нема за 5 або 10 хвилин до виходу, а за 20. Це як в театрі - 3 дзвінка. Перший - увага, другий збирайся, третій - пора. Для вас це 1 дзвінок, а для дитини - 3.
Говоріть, навіщо це треба зробити
Якщо він зрозуміє навіщо, то з'явиться і бажання виконувати це. Перевірте на собі. Якщо вам просто сказати Іди й купи борошно в магазині. Одягатися ... виходити ... завтра куплю. А якщо сказати: «Піди, купи борошно - я зараз приготую смачненький тортик». Так звучить більш цікаво, правда?
Дайте конкретику
Якщо ви говорите дитині: «Ми запізнюємося» - для нього це не зрозуміло. А якщо ви розповісте ланцюжок того, що може статися в разі якщо ви не встигнете і що буде, якщо ви прийдете вчасно з усіма подробицями, в такому випадку, для нього це може стати в якійсь мірі грою, в якій необхідно пройти етапи, щоб отримати те, що хочеться.
Нецікавих справ не буває
Ви ж не будете змушувати робити його те, що не потрібно, марно і шкідливо. Відкрию вам велику таємницю - це ви знаєте «навіщо». А він бачить тільки, що його батьки змушують щось робити, не зрозуміло для чого. Дайте йому розуміння і він побіжить виконувати домашнє завдання, забиратися в кімнаті і т.д.
Якщо ви скажете дитині, одягайся тепло, а йому не подобається ця теплий одяг - буде скандал. Але якщо ви поясните навіщо одягатися тепло, - щоб бути здоровим, грати з друзями на вулиці, кататися на велосипеді, роликах і т.д. і т.п. - це зовсім інша справа. Тяжка розмова про одяг перетворюється в гонку за здоров'ям і досягненням бажаного.
Будьте чесні з дитиною
Діти відчувають своїх батьків. І коли батько обманює і вважає, що дитина цього не розуміє - він глибоко помиляється. Звідси випливають дві речі:
1. У дитини зростає недовіра до батьків на підсвідомому рівні.
2. Дитина, зрозумівши потім, що відбувається, вважає, що брехня - це норма. І не дивуйтеся, якщо в певний момент дитина почне сам обманювати. Ви і не зрозумієте, коли і чому це сталося. Але ж ви самі його цьому навчили, недооцінивши його можливості, інтуїцію.
Дайте дитині основу, ази розуміння і він поверне вам з лишком. І, головне - нецікавих справ не буває, буває відсутність розуміння, навіщо вони потрібні. Поважайте своїх дітей, любите їх і довіряйте їм. Успіхів!
Поради батькам, які прагнуть розвивати здібності своїх дітей.
1. Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки.
2. Уникати однобокості в навчанні та вихованні.
3. Не позбавляти дитину ігор, забав, казок, створювати умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб(почуття безпеки, кохання, повага до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас».
6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі питання, навіть, якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.
8. Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.
Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомогти їм емоційно долати ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба вказати на помилки, неточності.
Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?
Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути гальма.
Правило 2: не поспішайте. Старий, педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й… вас.
Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же ставитися до невдач?. . . Вона вас засмучує і… все.
Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка – достатнє покарання, тому й не доцільно карати за одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації най значущіших для самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.
Правило 7: - головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: - найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.
Правило 9: не скупіться на похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.
Правило 10: означає в морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча віра в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не виникне ні ілюзії повного успіху, ні відчуття цілковитої невдачі.
Правило11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.
Правило 12: не рвіть останньої нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона має стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше так буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя в навчанні.
Для того щоб правила були ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а співучасником своєї оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої досягнення. вміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.
Немає коментарів:
Дописати коментар