середа, 30 січня 2019 р.

Топові youtube-канали з контентом для різного віку й з різних предметів.

Напевно, не секрет, що школа і потяг до знань, освіта й допитливість часом не збігаються. У школі - програма, у освіті - стандарти, у батьків не завжди вистачає часу, можливості та знань, щоб допомогти, розповісти, пояснити, направити в потрібне русло. І в цьому нам пощастило незрівнянно більше, ніж поколінням, які навчалися, навчали й виховували дітей до нас - в інтернеті є безліч різноманітних освітніх платформ, цікавих відео, уроків за шкільною програмою та навіть освітніх мультфільмів як українською, так і іншими мовами. Пропоную для вас добірку найкращого пізнавального матеріалу.

1) "Смішарики: Пін-код" 
Напевно, немає дітей, які б не любили мультики. Та й дорослі до них небайдужі. Тому спін-офф серіалу "Смішарики" - "Смішарики: Пін-код" - чудовий вибір для того, щоб дитина й батьки разом вирушили в подорож, кожну хвилину дізнаючись щось нове.

1-й сезон називається "Нобелівський" - назва підказує, що йдеться про закони фізики, але не тільки - без уваги не залишиться й правопис.

2-й сезон - "Стрибок в майбутнє".

3-й сезон "Гуманітарні технології". Зручний  формат - кожна серія триває 13 хвилин. Якраз рекомендований час для перегляду мультфільмів.


2) Цікава наука (Backyard Science) 

Перекладені з англійської 12‑15-хвилинні серії з цікавими практичними дослідами: в основному це фізичні й хімічні експерименти з підручними матеріалами. Все вписано в контекст повсякденного життя, з ідеями незвичайних виробів і навіть відмінних подарунків. Можна дивитися всією сім'єю.


3) Хочу знати все! Пізнавальні мультики про машини 

Просто й доступно показано, що таке свічки запалювання, акумулятор і навіть про те, як вести себе в разі неполадок з машиною. Цікаво - основи правил дорожнього руху. Всі серії невеликі, їх теж можна знайти на YouTube.

субота, 19 січня 2019 р.

Pencilcode. Олівцеве програмування


"Кожен повинен навчитися програмувати, тому що це вчить думати"


Стів Джобс


Це середовище для спільної роботи учнів і вчителів з вивчення програмування на мові Coffeescript. Для дітей є його візуалізована - блокова - версія pencilcode.

Вчитись програмувати, особливо дітям цікаво, коли навчання поєднується з грою, або таким приємним заняттям, як малювання. 
Чим є цікавим це середовище саме для математиків? Уявіть собі, скільки незвичайних речей можна створити за допомогою цього середовища. Це і задачі на замощення площини, паркети, правильні многокутники, спіралі, вітражі та багато іншого. Можна спробувати перенести геометричні задачі в середу програмування, інтегруючи при цьому математику та інформатику.  Середовище має зрозумілий інтерфейс. Окрім того, воно доволі просте й зрозуміле. Все залежить від бажання та творчого підходу.

Спочатку можна починати з простих елементів, фігур, з малювання лише олівцем, а потім переходити до ускладнення. Учні, які знайомі з блоковим програмуванням починаючи з 3-го класу (середовища програмування Scretch  та  Blokly ) з легкістю та задоволенням будуть сприймати нові застосування основ програмування. 

Спробуйте !

Цікаві ідеї використання:

Василь Кандинський "Кола в колі"
Робота Горнберг І.Р (МК по олівцевому програмуванню)


1916 Малевич К.С. "Дінамічний супрематизм №57."
Робота Девятової А.Д. (МК по олівцевому програмуванню)




Піт Мондріан. Композиція з червоним, синім, чорним, жовнит та сірим.1921. Холст, масло. Третьяковська  галерея.

четвер, 10 січня 2019 р.

Новини освіти та науки в Україні та світі


5 цікавих винаходів, якими у минулому році здивували українські школяри


Для української освіти і науки минулий рік був плідним. Але, якщо масштабні міністерські реформи і нововведення у всіх на слуху, то про шкільні успіхи знають мало.
Чим же торік здивували українські учні:
1. Помічник для людей з вадами зору
Дніпровський учень 9-го класу Ігор Шибка створив помічника для людей з вадами зору. Школяр сконструював систему ультразвукових датчиків. Вони реагують на перешкоди.
В основі винаходу – контролер. У нього записали необхідну програму. До нього під'єднав датчики, транзистори, акумулятор, плату і систему голосових повідомлень. Своїм голосом записав усі мовні оповіщення, які озвучувалися при виявленні небезпеки.
Автор: znaj.ua
Надихнули хлопця бійці АТО, які в результаті поранень втратили зір.
Надихнули хлопця бійці АТО, які в результаті поранень втратили зір.
Собівартість пристрою – 300 грн. Ізраїльський аналог – більше 25 тис. грн.
Школяр переміг на Всеукраїнському конкурсі винахідників.

2. Прилад для збирання орбітального сміття
Школяр 4-го класу Кирило Благодаров з Дніпра зібрав модель космічного апарата. Він призначений для збирання орбітального сміття.
Космічну машину спроектував на комп'ютері в 3D-програмі. Потім за кресленнями зібрав міні-модель із конструктора LEGO і шматків картону. Апарат запускають у космос. Пристрій підлітає до сміття, починає захоплювати його маніпулятором і переносить у відсік. Коли сміття набралося дуже багато, пристрій летить до станції і вивантажує сміття. На борту двоє людей екіпажу. Один керує кораблем, другий – маніпулятором.
Автор: segodnya.ua
Школяр переміг в регіональному конкурсі американського космічного агентства NASA.
Школяр переміг в регіональному конкурсі американського космічного агентства NASA.
3. Папір з обпалого листя
Одинадцятикласник Валентин Фречка із села Сокирниця Хустського району Закарпатської області винайшов технологію створення паперу з опалого листя.
На кухонному блендері подрібнив листя. Від'єднав целюлозу, з якої можна виготовляти папір. Волокна змішував з водою і викладав утворену масу на форму. Після просушування на сонці, розгладив масу за допомогою каменів. У результаті утворилися цупкі аркуші паперу. З нього можна виготовляти стакани, тарілки, пакети, сумки, тубуси для ручок, а принтерний, крафтовий, дизайнерський, пакувальний папір, обгортки для книг.
Автор: Обозреватель
Хлопець здобув золоту медаль на Міжнародній олімпіаді геніїв у США
Школяр здобув золоту медаль на Міжнародній олімпіаді геніїв у США.
4. Сонячний колектор
Олександр Марчук, учень 11 класу, з села Привітне Локачинського району Волинської області змайстрував сонячний колектор.
Абсорбер зробили з латунних трубок. Зварену конструкцію вклали у дерев'яну коробку. Ящик теплоізолювали мінеральною ватою. Накрили листом скла, стики загерметизували герметиком. Накопичувальним баком став перефарбований у чорний колір газовий балон. Пристрій важить 50 кг. Газовий балон вміщає до 40 л. Води.
Собівартість розробки 3,5 тис. грн. На ринку колектор коштує майже 45 тис. грн.
Школяр став призером Всеукраїнського конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму в категорії "Ресурси енергозбереження".
5. Пристрій для вимірювання якості повітря
Маріупольський десятикласник Артем Агванян створив систему вимірювання якості повітря. Він реагує на летючі органічні сполуки.
Винахід cкладається з 2 мікроконтролерів і дитячого конструктора. До макетної плати написав програмний код, під'єднав до акумулятора та Wi-Fi. Уся зібрана інформація надходить на сайт. Його хлопець самостійно спеціально створив. Дані також можна переглядати в інтернет-додатку.
Автор: fakty.ua
Пристрій поміщається на долоні. Його школяр зробив з підручних матеріалів.
Пристрій поміщається на долоні. Його школяр зробив з підручних матеріалів.
Собівартість пристрою 290 грн.
Школяр отримав бронзову медаль на Міжнародному конкурсі наукових проектів у Туреччині.

понеділок, 7 січня 2019 р.

Міжнародна команда дослідників повідомила про успішне створення нової, екзотичної форми матерії, як досі існувала лише у теоретичних працях та головах науковців, – поляронів Рідберґа.

Суператоми з начинкою

Хід думок дослідників був приблизно наступним: якщо між ядром атома та його електроном зазвичай знаходиться чимало невикористаного простору, то чому б туди не помістити інші частинки?
Закони фізики ніби натякали, що всередині одного “велетенського атома” можна розмістити інші звичайні атоми. Для цього лише потрібно забезпечити потрібні умови.
Екзотичний поларон Рідберга
Художнє зображення екзотичного полярона Рідберґа. Електрон (синій) обертається довкола ядра (червоний), а його орбіта охоплює цілий ряд інших атомів конденсату Бозе-Айнштайна. Джерело: TU Wien
Нещодавно команда фізиків описала цей новий стан матерії у своїй статті у журналі Physical Review Letters. Теоретичний бік роботи був опрацьований у Віденському технічному університеті (TU Wien), а експеримент провели в Університеті Райса, США.

170 атомів “всередині” іншого

Унікальний експеримент став можливим завдяки поєднанню двох специфічних галузей атомної фізики: конденсату Бозе-Айнштайна та атомів Рідберґа. Обидва зазначені явища можна дослідити лише за екстремальних фізичних умов, тому нове дослідження не стало винятком.
Конденсат Бозе-Айнштайна – це особливий стан матерії, який можна досягти охолодженням звичайних атомів до критично низьких температур, близьких до абсолютного нуля. Атоми Рідберґа також є аутсайдерами у ряду звичайних атомів, оскільки їхній електрон збуджений настільки, що обертається на дуже великій відстані від свого ядра.
“Середня відстань між електроном та його ядром може наближатись до декількох сотень нанометрів – це більш ніж у тисячу разів перевищує радіус атома водню”,
– пояснив професор Йоахім Бургдорфер, який роками вивчав властивості атомів Рідберґа разом зі своїм колегою професором Шухеєм Йошидою.
Спочатку дослідники отримали конденсат Бозе-Айнштайна з охолоджених атомів стронцію. Далі спеціальний лазерний промінь передав енергію одному з атомів, перетворивши його в атом Рідберґа з величезним атомним радіусом.
Оскільки орбіта електрона в атома Рідберґа значно перевищує середню відстань між двома атомами у конденсаті, він почав обертатися навкола власного ядра та інших атомів.
Як зазначають дослідники, в залежності від радіуса отриманого атома Рідберґа та щільності конденсату, орбіта електрона атома Рідберґа (оболонка) могла охоплювати до 170 додаткових атомів стронцію.

Фізики хитрують

Атом на сторінках шкільних підручників має досить просту модель: ядро та електрони, що обертаються довкола. Іноді його можуть змалювати складнішим, та показати не лише окремі електрони у вигляді “м’ячиків”, а й електронну оболонку – умовну напівпрозору сферу, що охоплює орбіту електрона.
Зображення атома гелію: атомне ядро показане рожевим, а електронна хмара – чорним. Ядро (праворуч зверху) у гелія-4 насправді сферично симетричне та дуже нагадує електронну хмару, хоча для більш складних ядер це не завжди так. Чорна смужка – це один ангстрем (10-10 м, або 100 пікометрів). Джерело: lumenlearning.com.
Насправді, електрони існують у квантовому світі, де панує невизначеність. Тому, якщо ми намалюємо оболонку, яка буде визначати енергетичний рівень електрона та його віддаленість від ядра, ми не зможемо позначити його розташування.
За звичайних умов один атом не може потрапити “за електронну орбіту” іншого атома через сили відштовхування між електронами. Однак атоми у бозе-конденсаті мали мінімальний вплив на рух електрона в атомі Рідберґа.
“Атоми не несли жодного електричного заряду, тож вони діяли на електрон з мінімальною силою,”
– розповів співавтор дослідження Шухей Йошида.
Звісно, віддалений електрон все ж “відчував” присутність нейтральних атомів на своєму шляху. Під час таких зустрічей відбувалось незначне розсіювання електрона, однак він не полишав своєї орбіти і не змінював свого стану.
“Це дуже незвична ситуація. Зазвичай ми маємо справу з зарядженим ядром, яке утримує електрони навколо себе. А тут ми маємо електрон, який зв’язує нейтральні атоми,”
– зазначив Йошида.
Новий стан матерії вже отримав назву “полярони Рідберґа”. І хоча зв’язки між атомами у ньому дуже нестабільні і можуть підтримуватися лише в діапазоні ультранизьких температур, фізики з захопленням чекають на нові експерименти, які б дозволили дослідити унікальну фізику ультрахолодних атомів.
Місячна повня, яка відбудеться 31 січня буде справді унікальною. Завдяки збігу обставин, вперше за 150 років місяць стане одночасно “блакитним” та червоним. Побачити це явище сповна можна буде у Південно-Східній Азії, Океанії та на Алясці.

Що можна побачити, спостерігаючи за Місяцем?

Спостереження за Місяцем – найпростіша астрономічна розвага, доступна людям. Сама зміна фаз супутника Землі, яка є регулярним і легко передбачуваним явищем, вже здатна привернути до себе увагу. І найяскравішою фазою місячного циклу є повня, коли Місяць розвертається до Землі точно тим боком, на який світить Сонце.
Лібрація Місяця
Іншим процесом, який можна помітити, спостерігаючи за Місяцем, є його лібрація. Лібрація – це складний процес, викликаний тим, що орбіта Місяця відрізняється від ідеальної кругової. І тому відстань від Місяця до Землі та швидкість його руху орбітою можуть сильно змінюватися. Для спостерігача це проявляється у тому, що іноді місяць здається великим, іноді – маленьким, і час від часу він буває повернутий до нас трохи не так, як ми звикли. У таких випадках можна спостерігати деталі, які зазвичай просто не видно.
Тож, коли повня припадає на той момент, коли Місяць знаходиться найближче до Землі, ми бачимо на небі великий яскравий диск Місяця і називаємо це явище супермісяцем. Інше явище, яке можна спостерігати під час повні – місячне затемнення. Орбіта Місяця лежить не у тій самій площині, що і орбіта Землі. Завдяки цьому під час повні тінь від Землі зазвичай проходить вище або нижче Місяця. Але у двох точках орбіти Землі можлива ситуація, коли Земля під час повні опиняється точно між Сонцем та Місяцем і її тінь падає на нього, надаючи нашому супутнику криваво-червоного кольору. Ми називаємо це місячним затемненням.
Порівняння видимих з Землі розмірів супутника: Мікромісяць (Апогей) та Супермісяць (Перигей). У Супермісяці супутник видається на 14% більшим та на 30% яскравішим. Джерело: NASA/JPL-Caltech
Нарешті, третій випадок пов’язаний з нашим календарем. Місячний цикл складає 28 діб, а у календарному місяці їх може бути більше. Це означає, що інколи протягом календарного місяця можна спостерігати аж дві повні. В такому випадку це називають “блакитним місяцем”. Ні, сам Місяць зазвичай кольору не змінює. Можливо, колись люди спостерігали цю другу за місяць повню крізь забруднену атмосферу, яка дійсно могла надати місяцю блакитного відтінку, і пов’язали ці два незалежні один від одного явища.

Кривавий супермісяць

Цього року 31 січня на повню припадуть одночасно всі три рідкісні явища. Щоправда, мешканці України, рівно як і більшої частини земної кулі, можуть насолоджуватися лише другим за січень супермісяцем – великим та красивим. Часткове місячне затемнення та півтінь, якщо дозволить погода, можна буде спостерігати завтра з 17:11:11 по 18:08:29 за Києвом.
А ось для мешканців Південно-Східної Азії та Океанії, на відміну від звичайного жовто-білого, який був 2 січня, він буде дійсно багряним.
Супермісяць та кривавий місяць
Фото: Jose Antonio Hervas
Тож, якщо хочете побачити, як виглядає криваво-блакитний cупермісяць, терміново беріть квиток на Гаваї. Тільки не забудьте, що до цієї дати місяць там буде червоного кольору, якщо, звичайно, ви не будете знаходитися неподалік від діючого вулкану, або скористуєтесь спеціальним фільтром.

субота, 5 січня 2019 р.

Вік Землі. 4 способи збагнути/Four ways to understand the Earth’s age

Нашій планеті вже 4,6 мільярди років. Але як нам збагнути, це мало чи багато? Як знайти наше місце в геологічній хронології? Та що станеться, коли Земля «постаріє»? Відповіді дасть лекція від спікера TED.

Чому листя зелене/Why Are Leaves Green?

Ви коли-небудь задавалися питанням, чому листя зелене, а не червоне, синє або чорне? Автори відео спробували відповісти на це запитання максимально зрозуміло. (Відео у двох частинах).

Чому бджоли надають перевагу шестикутникам/Why do honeybees love hexagons?

Бджоли — одні з найкращих математиків у природі. Вони не тільки можуть розраховувати кути та усвідомлювати округлість Землі, ці комахи будують та живуть в одній з найбільш математично довершених архітектурних конструкцій — вулику. Вчені Зак Паттрсон та Енді Петерсон пропонують разом заглибитися у дуже цікаву геометрію бджолиного дому.